На горі
Той зелен клен, зелен клен,
Немов чаклун, він мені
Дарує чари кожен день.
І бере
Той зелен клен у полон,
Немов чаклун, у ночі дівочий сон.
Ворожило сонце у гаях —
І тепер тополя я твоя.
Приспів:
На горі трава — зелена,
Я — тополя біля клена,
Наречена зоряна його.
Батьку мій,
Даремно ти не гукай:
Така вже доля моя —
забула я своє ім'я
Йдуть дощі —
То зелен-клена свати.
Я вірю — їх рушником
зустрінеш ти.
Я дарую літу білий сніг,
Бо тепер тополя я повік.
Приспів:
Полонивши сни дівочі,
Нам любов чарує очі —
Та чомусь у серце попада.